БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ВІЙНИ

Що робити, якщо ви почули сигнал "Повітряна тривога"?

 Якщо ви почули звуки сирен, переривчасті гудки підприємств або звуки гучномовця, що тривають упродовж кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «УВАГА ВСІМ!» 

Почувши такий сигнал, негайно увімкніть радіоприймач або телевізор і уважно прослухайте повідомлення центральних та місцевих органів влади з питань цивільного захисту. Залишайте теле- і радіоканали увімкненими, бо через них може надходити подальша інформація.

     Можуть бути застосовані такі сигнали оповіщення за видами небезпеки:

–  повітряна тривога;

–  відбій повітряної тривоги.

      Зазвичай інформація передається протягом 5 хвилин після звукового сигналу  (сирен)

     Прослухавши інформацію кожен громадянин повинен діяти без паніки і метушні згідно з отриманими інструкціями. Намагайтеся сповістити про почуте рідних, сусідів, знайомих. За необхідності слід надати їм допомогу.  

Навички домедичної допомоги

Як підготуватися до можливої радіаційної аварії

На випадок радіаційної аварії заздалегідь підготуйте речі за переліком від МОЗ:

скотч, плівку, щільну тканину тощо;

засоби гігієни, зокрема мило й шампунь;

пластикові герметичні пакети;

змінний одяг і взуття;

їжу й воду;

лікарські засоби, які потрібні за станом здоров’я;

засоби зв’язку;

документи.

Що робити у випадку радіаційної аварії

Рекомендації МОЗ

Що робити в разі радіаційної аварії

♦Залишайтеся в укритті. Дочекайтеся, поки радіоактивна хмара пройде. Найімовірніше, це триватиме кілька днів. 

♦Якщо укриття надто далеко, перечекайте загрозу вдома або в іншому приміщенні, яке до вас найближче. У такому разі тримайтеся якнайдалі від стін і даху, оскільки радіоактивний пил осідатиме на всіх можливих поверхнях, ущільніть вікна й двері. Також вимкніть системи вентиляції чи обігріву й унеможливте потрапляння повітря з вулиці.

♦Якщо ви прийшли з вулиці, прийміть душ, щоб змити із себе весь пил і бруд. Якщо не маєте такої змоги, вимийте руки, обличчя, відкриті ділянки шкіри. Переодягніться в чистий одяг, а брудний акуратно зберіть у пластикові пакети, бажано герметичні, та покладіть якнайдалі від людей чи домашніх тварин.

♦Їжте лише ті продукти харчування, які зберігали в герметичних контейнерах. Перед тим як відкрити контейнер, протріть його вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину герметично запакуйте й залиш­те в недоступному для дітей і тварин місці. Їжа й напої з холодильника та морозильної камери також безпечні для вживання.

♦Пийте тільки пляшкову воду доти, доки офіційна влада не повідомить, що водопровідна вода безпечна.

♦Довіряйте лише інформації з офіційних джерел: сайтів МОЗ, ЦГЗ, ДСНС і сайтів їхніх регіональних підрозділів.

Як і коли приймати йодид калію

Йодидну профілактику проводьте, лише якщо отримали таку вказівку від органів влади чи ДСНС. Для цього випийте одноразово йодид калію в таблетованій формі в дозуванні:

дорослим віком до 40 років — 125 мг (100 мг йоду);

дітям віком до 1 місяця, зокрема немовлятам і дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, — 16 мг;

дітям віком від 1 місяця до 3 років — 32 мг;

дітям віком від 3 до 12 років — 62,5 мг;

дітям віком від 12 років — 125 мг.

Людям віком 40+ йодид калію не призначають. Після 40 років щитоподібна залоза майже не накопичує радіоактивний йод, отже, йодид калію може завдати більше шкоди, ніж принести користі.

УВАГА! Препарат не можна використовувати для профілактики. Приймайте його одноразово виключно після оповіщення. Використовувати спиртовий розчин йоду для зовнішнього використання та розчин Люголя для аварійної йодної профілактики неефективно й неприпустимо.

МОЗ рекомендує приймати йодид калію:

за шість і менше годин до надходження радіоактивної хмари;

одночасно з надходженням радіоактивної хмари й протягом шести годин після цього.

Не приймайте препарат через 24 години після надходження радіоактивної хмари. Це шкідливо для організму.

Які існують ризики й протипоказання йодної профілактики, читайте у новому номері журналу "Довідник головної медичної сестри".

«Повне або часткове копіювання будь-яких матеріалів сайту, цитування, публікація їх анотованих оглядів допускаються лише з письмового дозволу редакції сайту

Правила поводження на замінованих територіях

На сьогодні Україна стала однією з найбільш «забруднених» боєприпасами країн світу. Саме тому, ми, ІТ компанія Filancy, створили навчальний відеоролик, у якому один із найвідоміших українських песиків - Патрон - розповість діткам, як уберегтися від мін і снарядів, що не здетонували.

Автором тексту анімації виступила Інна Большакова - дитячий психолог, автор підручників та навчальних програм для дітей та дорослих, методиста Новопечерської школи, експерта з освіти та виховання в громадській спілці "Освіторія". І за участі найвідомішого чотирилапого рятувальника України - пса Патрона

Посилання на YouTube

Посилання на Facebook

Також ви можете ознайомитись із першим мультфільмом з нашої серії, про те як поводитись під час сигналів повітряної тривоги.

А також другий мультфільм, як боротись зі страхом дітям-біженцям в незнайомому середовищі

ЯК ДІТИ РІЗНОГО ВІКУ РЕАГУЮТЬ НА СТРЕС І СПРИЙМАЮТЬ КРИЗОВУ СИТУАЦІЮ

Діти 0-3 років: у цьому віці діти відчувають дратівливість, плачуть, можуть проявляти надокучливу або агресивну поведінку та бояться незрозумілих звуків, криків, різких рухів і потребують фізичної близькості батьків. Тому їм насамперед потрібно забезпечити присутність батьків та їхній тактильний контакт.

Діти 4-6 років: часто відчувають безпорадність та безсилля, страх розлуки, у своїх іграх можуть відбивати аспекти ситуації, відмовлятися визнавати ситуацію та заглиблюватися в себе й не бажати спілкуватися з однолітками та дорослими. Вони потребують насамперед безпеки, тому батькам слід заспокоїти дитину, що і вона, і самі батьки в безпеці.

Діти 7-10 років: можуть відчувати провину, неспроможність, злість, фантазії, в яких дитина бачить себе “рятувальником”, “зацикленість” на подробицях події. Дитина боїться втратити звичне та боїться смерті, досить добре розуміє загрозу, може переживати страх і думає про майбутнє. Тому батькам потрібно обговорювати з дитиною події та переживання і забезпечити їй безпеку та звичний спосіб життя (ігри, спілкування з друзями тощо).

Діти 11-13 років: відчувають дратівливість, страх, депресію, можуть поводитися агресивно та не приймати правила. Вони бояться втратити життя, близьких, будинок, звичний спосіб життя. У цьому віці діти розуміють, що відбувається, прогнозують майбутнє, але мінімальний власний досвід викликає тривожність. Батькам можна відкрито говорити про свої переживання, страхи та допомагати дітям відтворювати соціальні зв’язки. 

Діти 14-18 років: проявляють небезпечну поведінку, можливі спроби самогубства, реакції, що нагадують реакції дорослих. Бояться втратити себе, своє місце, життя, близьких. Можуть радикально сприймати ситуацію, адже підліток тільки стає на ноги, а звичний світ зруйнувався. У цьому віці дорослим важливо не заохочувати підлітка брати на себе роль дорослого. З підлітком слід ділитися досвідом, розмовляти, допомагати знизити емоційне напруження, дати можливість бути природним зі своїми переживаннями. 

Психологи звертають увагу, що практично у всіх дітей, особливо молодших, зараз спостерігається певний регрес – діти капризують, не виконують домовленості, втрачають деякі навички. Це абсолютно нормально, й у цій ситуації батькам не треба лякатися такої поведінки дітей. Перш за все дорослим потрібно забезпечити “завдання виживання” – заспокоїти дитину тощо. При нормалізації умов можна буде працювати над відновленням, а дещо повернеться саме собою.

 ЩО РОБИТИ ДОРОСЛИМ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ І ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ

1.ГОВОРІТЬ ІЗ ДИТИНОЮ, ЗАЛИШАЙТЕСЯ СПОКІЙНИМ ПІД ЧАС РОЗМОВИ

Психологиня Катерина Гольцберг на своїй сторінці в мережі Facebook радить обов’язково поговорити з дитиною про ситуацію, що відбувається. Говорити з дитиною варто дорослому, який найбільше зберігає спокій. Перед тим, як говорити з дитиною, дорослому самому слід заспокоїтися, щоб не завдати шкоди дитині. Як дорослим заспокоїти себе – читайте далі в підрозділі про дії під час панічної атаки. 

Якщо спілкуєтеся з підлітком – також дуже важливо навчати його, де шукати перевірену інформацію, та ділитися джерелами для її пошуку. Адже, як пояснює психологиня, під впливом стресу підліткам, які зазвичай гарно знаходять інформацію в Інтернеті, зараз складно відшукати перевірену інформацію про все, що відбувається та зрозуміти ситуацію, оскільки емоції відключили неокортекс (ту частину мозку, яка “відповідає” за логіку).

2. ДЕМОНСТРУЙТЕ НАДІЙНІСТЬ

Дорослому потрібно продемонструвати надійність: варто сказати дитині, що ви зробите все, щоб захистити себе і її від небезпеки, й що наша армія на варті та дасть відсіч. Для дитини до підліткового віку свої слова про захист і безпеку можна підкріпити обіймами. Підлітки ж, навпаки, можуть сприймати обійми, як слабкість. 

3. ОБГОВОРЮЙТЕ З ДИТИНОЮ ПРАВИЛА “ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”

Слід пояснити дитині, що зараз дуже важливо слухатися старших – вчителя, батька, маму, не сперечатися з дорослими та слідувати за тим, хто відповідальний за безпеку.

Також домовтеся та навчіть дитину, де вона може зустрітися з вами або іншими родичами, де переховуватися, якщо буде втрачено мобільний зв’язок. 

4. ГРАЙТЕ ІГРИ, ВИКОНУЙТЕ З ДИТИНОЮ ЗАСПОКІЙЛИВІ ВПРАВИ

Дитяча психологиня Світлана Ройз звертає увагу, що під час стресу ігри дітей можуть бути трохи “регресивними”, тобто старші діти можуть знову грати в ігри для малечі. Можна ліпити з пластиліну, окреслити навколо себе коло безпеки з нитки,  рвати на дрібні шматки папір, «Видихнути хмаринку» (уявити, що вдихнули хмаринку і видихнути її зі звуком, можна з грозою і блискавкою, тупотіти при цьому ногами) тощо. Також можна грати настільні ігри, малювати, грати у слова, ігри в телефоні, в яких залучене просторове сприйняття (наприклад, Тетрис).

Докладний перелік ігор в укритті, які рекомендує психологиня, можна прочитати тут.

5. ВИКОНУЙТЕ ВПРАВИ ПРИ ПАНІЧНІЙ АТАЦІ

Міжнародний фонд ЮНІСЕФ на своїй Фейсбук-сторінці опублікував поради Світлани Ройз, як діяти при панічній атаці.

Ви та ваша дитина можете робити такі вправи на вибір:

{C}·         покласти руку на живіт, приблизно на 3 пальці нижче сонячного сплетіння та постукати по цьому місцю 

{C}·         потерти кінчик носу

{C}·         надавити не сильно на очні яблука з двох боків

{C}·         якщо є, де лягти, – лягти на спину і зробити рухи ногами, як на велосипеді

{C}·         сконцентруватися на диханні – одну руку скласти, як човник і накрити нею губи, іншу руку – покласти на живіт. Видих – рука йде вниз до грудей, вдих – рука підіймається до рота

{C}·         змащувати губи, полоскати рот водою

{C}·         витягувати якомога далі язика – ніби намагаючись торкнутися грудної клітини

{C}·         подивитися вправо, не повертаючи голови, – якомога далі на 15-20 секунд, потім перевести погляд прямо, потім подивіться вліво – якомога далі, потім знову прямо

{C}·         розтерти тіло

{C}·         розтерти точку між підмізинним (четвертим) пальцем та мізинцем – там знаходиться точка паніки 

{C}·         покласти руки на ребра, відчути, як вони при диханні розширюються, підіймаються

{C}·         розтерти руки, прикласти до нирок.

6. “ЗАЙМІТЬ” ЧИМОСЬ АУДІАЛЬНИЙ КАНАЛ ДИТИНИ

Світлана Ройз пояснює, що під час звуку сирен у дитини в особливому навантаженні перебуває аудіальний канал сприймання, тому його потрібно чимось “зайняти”. Для цього можна співати хором, горланити кричалки проти утіпутіна і російської армії, слухати в навушниках аудіоказки та музику, взяти з собою гітару та влаштувати для всіх концерт.

7. ЩЕ КІЛЬКА РЕЧЕЙ, ЯК МОЖНА ВІДВЕРНУТИ УВАГУ ДИТИНИ

{C}·         Обіймайте дитину, жартуйте з нею. 

{C}·         Поїть дитину теплими напоями, годуйте її чимось смачненьким. 

{C}·         Виконуйте разом із дитиною рутинні справи.

{C}·          Вмикайте мультики, серіали, розповідайте казки, історії, читайте дітям вголос.

8. ПОЯСНЮЙТЕ ДИТИНІ ПРО ВАЖЛИВІСТЬ БУТИ ЗІБРАНИМИ ТА ДОПОМАГАТИ ОДНЕ ОДНОМУ

Психологиня Світлана Ройз пише, що необхідно пояснити дитині складність ситуації, пояснити, що сталося те, чого ми боялися, тому важливо бути зібраними та допомагати одне одному. 

9. ДОВІРТЕ ДИТИНІ ПОСИЛЬНЕ ДЛЯ НЕЇ ВІДПОВІДАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ 

Світлана Ройз радить покласти на дитину відповідальність, яка їй до снаги – наприклад, доручити дитині завдання слідкувати за іграшкою.

Наші психологи також рекомендують доручити дитині певну функцію чи роль. Наприклад, можна попросити дитину створити казку про якогось персонажа,  уявити себе журналістом та провести репортаж із події тощо.

Прийом відповідального завдання, ролі чи функції можна застосовувати й для саморегуляції дорослих.

10. ДОЗВОЛЯЙТЕ ДИТИНІ ВИВІЛЬНЯТИ НЕНАВИСТЬ ТА ЗЛІСТЬ

Психологиня Вікторія Горбунова пояснює, що зараз і для дорослих, і для дітей виявляти злість (ненавидіти, лаятися, кричати) – це здорова реакція. Тому дорослим потрібно  дозволяти собі й близьким, зокрема й дітям, це робити. Це варто робити  в ігровій формі. Можна застосовувати гру «Злий бобер» (придумати злу тваринку і поводитися так, як, на нашу думку, може себе вести ця тваринка. Потім перетворитися на добру тваринку. Потім – на людину) або кричати в “мішечок для криків” або стаканчик. Але після вивільнення ненависті та злості слід перемкнутися на щось добре і позитивне: на обійми, теплий чай, добрі слова одне одному. 

Сльози та плач – теж нормально в цій ситуації, тому дайте дитині виплакатися. Після емоційного вивільнення дитині буде легше заснути. 

 КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЗА ТЕМОЮ

{ck  Мультфільм ЮНІСЕФ Україна про мінну безпеку: Лісовий скарб

{ck·         Курс з інформування про ризики вибухонебезпечних предметіввід освітнього проєкту  "СТОПМІНА"

{ck·       Захист і самопоміч у надзвичайних ситуаціях від Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

{ck·         Пам’ятка щодо правил поведінки (порядку дій) населення у разі виявлення підозрілого об’єкта, вибухонебезпечного предметавід Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

{ck·     Новий бот "Дитячий лікар на війні" від Центру протидії дезінформації при РНБО України, де можна отримати безоплатну онлайн-допомогу від дитячих лікарів з усієї України.

Цей матеріал підготовлений в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Мультики для діток "Правила безпеки"

"Як поводитись при виявленні невідомих предметів"

"Безпечні канікули з песиком Патроном"