|
|
Ігри для всієї родини. І маленький, і старенькийІгри для всієї родини І маленький, і старенький Пограти ввечері цілком можуть зібратися представники всіх поколінь родини. І це той окремий випадок, коли збігаються інтереси всіх. Уявіть собі сімдесятирічну бабусю, тридцяти- чи сорокарічних батьків, онука-підлітка і внучку-дошкільницю. Різниця віці й інтересах колосальна. Але при цьому вся сім'я цілком мирно може грати в старе добре «Лото» або «Доміно». І сенс тут полягає в тому, щоб під час неспішної гри насолодитися спілкуванням один з одним, а не в тому, щоб неодмінно виграти. Тобто один з головних сенсів сімейних ігор – це спілкування і об'єднання членів родини різного віку. Між іншим, у сім'ях, де прийнято проводити час разом у спільних іграх, значно менше конфліктів, ніж у родинах, де немає такої традиції.
«Ось раніше був час!» – люблять говорити ті, у кого за спиною чимало прожитих років, і багато розповідають про те, як було добре і правильно раніше, і як «не так» тепер..! Безліч історій згадують саме про те, як у дитинстві, довгими зимовими вечорами вся родина сідала за великий круглий стіл і грала в яку-небудь гру. Грали і діти, і дорослі. В усіх знаходився час і бажання. Чому? Та тому, що робити щось інше було практично неможливо. Не було інтернету і сотні каналів по телевізору. Не було такої кількості прем'єр у кінотеатрах. Не було дітей, переобтяжених навчанням і відвідуванням багатьох гуртків; і секцій. Ось тому вечорами і діти і батьки могли зібратися разом, щоб випити чаю, пограти в настільні ігри, влаштувати милі сімейні посиденьки. На щастя, традиції повертаються, з'являються сім'ї, які віддають перевагу спілкуванню над телевізором. У магазинах знову користуються популярністю всілякі ігри, у які можна пограти всією сім'єю. У чому ж користь і сенс таких ігор?
Альтернатива телевізору Що ви зазвичай робите вдома ввечері? Переглядаєте телевізор або гуляєте інтернетом. А що робить дитина? Теж переглядає телепередачі або грає в комп'ютерні ігри. Такий спосіб життя в наш час дуже поширений. Усе б добре, але тонка ниточка довіри між дорослими і дітьми поступово обривається. Однак якщо раніше це відбувалося років у 15-17, то сьогодні може бути і в 5-6 років. Саме сімейне спільне проведення часу має стати доброю традицією, яка подобається всім домашнім. Адже набагато цікавіше пограти з татом, мамою, бабусею і дідусем, братиком і сестричкою, ніж перемикати канали, шукаючи черговий безглуздий мультик. Поступово всі ваші домочадці звикнуть до того, що суботнього вечора у вас відбуваються милі сімейні посиденьки. Отже, ще одна користь від спільних ігор – ця зміна способу життя вашої сім'ї.
Учимося програвати Відомо, що діти дуже не люблять програвати. Цього не люблять і дорослі, проте вони вже вміють приховувати від оточення свою прикрість. А малюк, програвши, може плакати, демонструвати переживання, влаштовуючи істерику, і навіть відмовлятися грати далі. Усі дорослі знають, що в житті потрібно вміти програвати. Саме цю фразу ми вимовляємо своїм дітям досить часто. Означає вона те, що треба вміти переживати свою поразку, робити висновки і прагнути наступного разу вже перемогти, стати кращим, досягти своїх цілей. Як і будь-яка інша, ця навичка теж потребує тренування. Тож у домашніх турнірах дитина вчиться того, як треба поводитися в разі програшу. Цілеспрямованість і стійкість, уміння пережити невдачу і зміцніти, щоб рухатися далі – це і є той урок, який дістає малюк з найпростіших настільних ігор.
М'яка підтримка Між іншим, ігри всією сім'єю позитивно впливають і на самооцінку дитини, за умови, що ви вмієте правильно поводитися з малюком. Це означає не критикувати дитину, не порівнювати її з іншими гравцями, не квапити малюка. Тоді в нього неодмінно виникне бажання пограти ще. Але якщо ви постійно обсмикуватимете дитину, говоритимете, що вона «ще не доросла», «постійно гальмує», що їй треба «ще в іграшки грати, а не в ігри з дорослими», то такі слова дуже ранять його і взагалі відохотять грати. Підтримуйте малюка, хваліть за винахідливість і ерудицію, уважність і хорошу пам'ять, швидкість реакції і вміння висловлювати свою точку зору. Тим самим ви сприятимете підвищенню дитячої самооцінки. Але ваша підтримка має бути м’якою і ненав’язливою.
Гра за правилами Користь спільних сімейних ігор полягає не лише в спілкуванні або «відриві» від телевізора. Існує ще кілька переваг. Наприклад, завдяки грі дитина засвоює вміння діяти за правилами, дотримуватися заздалегідь обумовленого алгоритму. Це допомагає малюкові в реальному житті, адже там на кожному кроці зустрічаються саме такі завдання. Крім того, дитина, яка вміє діяти за правилами, рідше ламає рамки поведінки і вдома, і в дитячому саду. Не даремно психологи рекомендують батькам неслухняних малюків грати в ігри з правилами. А в домашніх умовах вчитися діяти за правилами дуже добре, тому що є підтримка близьких. Психологи говорять, що ніщо не зближує краще за спільну справу, яка зацікавить усіх членів сім’ї. Цікаві ігри – чудове проведення часу з дітьми.
Закласти традицію сімейних ігор? Оберіть ігри, які підійдуть для будь-якого віку і будуть цікаві всім без винятку членам вашої родини. Домовтеся про те, якого дня буде організована сімейна гра. Важлива умова при цьому – ніхто не повинен нікуди поспішати. Намагайтеся створити позитивну атмосферу, стежити, щоб не було конфліктів. Не критикуйте того, хто програє. У які ігри пограти всією родиною? Шиї такт ігор чимало: «Уно», «Лото», «Ерудит», «Монополія», «Доміно», «Еліас», «Капелюх», «Тик, так, бум!», «Корова» та багато інших. Зверніть увагу на коробку, у яку упакована гра. На ній зазвичай вказаний вік і кількість можливих гравців. Ваш варіант – «від 2 до 102 років». Спільні ігри відіграють важливу роль у вихованні дітей. Щасливі спогади з дитинства зберігаються на все життя. Так зароджується сімейні традиції, які передаються з покоління в покоління, і формуються сімейні цінності. Хорошої гри і приємного спілкування!
В ЯКІ ІГРИ МОЖНА ПОГРАТИ ВДОМА З ДІТЬМИ Чудово, коли декілька дітей граючи разом, винаходять розваги, які дорослим часом складно зрозуміти. Вік учасників забави в даному випадку не має значення - фантазія юних винахідників запропонує роль кожному. Але батьки завжди задаються питанням: у що пограти з дітьми вдома, щоб процес був не тільки захоплюючим, веселим і динамічним, а й корисним? Окрема проблема - чим зайняти дитину ввечері, коли вільного часу багато, а спати ще рано? Завдання не з банальних: придумати діяльність, яка захопить дитину і одночасно навчить новому і закріпить старі навички.
Корисні розваги в колі сім'ї Цікаве спільне заняття - безцінне проведення часу, коли мама, тато, бабуся і інші домочадці можуть вдосталь поспілкуватися з малюком, приділити йому достатньо уваги. Трапляється, що дорослі, з головою пішовши в матеріальні турботи і роботу, забувають, що дитинство дуже швидкоплинне. Через короткий період хлопчики й дівчатка виростуть і спільна гра стане неактуальною. Спілкування з дітьми - не тільки можливість навчити їх чогось важливого. Це чудова розвага, коли можна вдосталь насміятися і від душі повеселитися. В яку гру пограти з дітьми дошкільного віку? Головна мета такого проведення часу - розвиток базових навичок, логіки, мислення, навчання азам грамотності тощо. Придумуючи забави для дошкільника, відштовхуйтесь від того, що йому необхідно освоїти до початку навчальних буднів. Заохочуйте ініціативу малюка: необхідно почути, до чого лежить душа. Цей важливий момент не можна упускати, чуйні і уважні батьки можуть легко виявити таланти дитини ще в дитсадівському віці. 5 ідей домашніх ігор з малюками Іграшки дитині набридли, мультфільми займають рівно три хвилини уваги ... А енергія малюка продовжує бити через край? Необхідно направити його ентузіазм в правильне русло, додати творчість в банальні, на перший погляд, заняття. Ігри з підручним матеріалом Сучасна квартира - справжнє джерело для креативу. Банки з сипучими продуктами (крупами, невеликими макаронами, горохом, квасолею) - відмінна альтернатива музичним інструментам. Звичайний папір при оригінальному застосуванні запросто замінить набридлий конструктор або кубики. Зробіть паперову флотилію, ескадрон літачків, грандіозний оркестр. Такі іграшки надовго займуть малюка. Найбільша цінність в тому, що вони створені разом з батьками, в теплій сімейній атмосфері.
Ігри з водою Не має значення, скільки дитині - рік або вже всі п'ять, - пропозиція поплескати завжди зустрічається дітьми на ура. У невеликому тазику або у ванній з пінними горами можна розіграти цілу фантазійну виставу.
Ігри для розвитку мілкої моторики Звичайне тісто, пластилін - чудові матеріали для занять з дошкільнятами. Дітворі подобається відчувати свої рухи, працювати з дрібними деталями, створювати казкові образи, фігурки тварин. Пов'яжіть ліплення до якоїсь недавнього події, яка вразила дитину: походу в цирк, зоопарк, дня народження, подорожі.
Ігри з навчальними картками Зображення на них створюють образи, що запам'ятовуються, допомагають дітворі легко і одночасно ефективно засвоювати і закріплювати інформацію.
Ігри з вікористанням літератури Книга - не лише джерело знань, з їх допомогою можна побудувати веселу гру з малюками. Залучіть кількох членів сім'ї, почитайте дитині твір в ролях, влаштуйте веселий театралізований процес. Казки, байки, дитячі вірші в інтерпретації рідних заграють новими фарбами, які не будуть здаватися нудними, як звичайне монотонне читання вголос. Висновки: Не потрібно бути професійним педагогом або вихователем, щоб усвідомити і прийняти істину: найцінніше, чим ви можете обдарувати дитину, - любов і увага. Без домашніх спільних ігор тут ніяк не обійтися, вони - найважливіша частина виховного процесу. А ще це неймовірно весело і захоплююче!
Ігри з дітьми вдома
Все життя дитини пов'язане з грою. Що менша вона, то більше часу має виділятися для ігор. Діти ще не вміють самостійно гратися, у них малий життєвий досвід і досвід поводження з іграшками. Протягом всього дошкільного віку їм треба пройти довгий шлях розвитку ігрової діяльності. Дітей треба вчити гратися. Для того, щоб правильно і цікаво організувати ігри, важливо викликати у дітей життєрадісний настрій, активну поведінку: вчити гратися з іграшками, дбайливо до них ставитися, помічати їх привабливість та красу, виховувати бажання гратися разом, прагнути до спілкування, співчуття, доброзичливого ставлення одне до одного. Для розвитку радісних, цінних у виховному значенні ігор дітям слід давати різні іграшки, посібники. Ігри належить супроводжувати казками, віршиками, потішками, примовлянками тощо.
Лисиця та курчата Якщо у вас вдома зібралася компанія дітлахів, запропонуйте їм рухливу гру для дітей «Лисиця та курчата», яка розвиває у малят швидкість реакції, спритність і увагу. З групи дітей вибирається «лисиця», завдання якої полягає в тому, щоб ловити «курчат». Для початку лисиця ховається в «нору», а курчата вибирають собі будиночки – стільці, крісла, дивани, куди вони ховатимуться від лисиці, а потім виходять на прогулянку по заздалегідь обумовленій території. За сигналом дорослого лисиця виходить на полювання і намагається зловити курчат, що розбігаються та ховаються в будиночки. Гра може тривати, поки лисиця не спіймала всіх курчат, або ж перша спіймана дитина міняється ролями з лисицею і гра починається заново.
Велетні та гноми Ця весела розвага для дружньої компанії малят відноситься до серії активних ігор з дітьми вдома, які вимагають зосередженості та уважності. Дорослий ведучий по черзі називає слова «велетні» і «гноми», постійно прискорюючи темп, а гравці повинні зображати відповідних героїв, стаючи навшпиньки або присідаючи. Якщо гравець помиляється, він вибуває з гри. Ведучий намагається заплутати учасників, для чого може називати слова з різною інтонацією («велетні» – грубо, а «гноми» – тоненьким голосом) і в певний момент говорити навпаки.
Мумія Хорошою розвагою для компанії дітвори стане весела гра для дітей вдома «Мумія», в якій малечі потрібно перетворити товаришів на мумії. При достатній кількості учасників можна провести гру у вигляді змагання команд. Кожна команда вибирає собі майбутню мумію і за сигналом ведучого починає обмотувати її туалетним папером, намагаючись не відірвати його від рулону. Перемагає команда, що першою завершила перетворення. Як бонус запропонуйте дітям сфотографуватися на пам’ять із мумією.
Плутанина Ця цікава гра для дітей вдома вимагає від учасників спритності та гнучкості, а від ведучого – кмітливості та уваги. У групі дітей вибирається ведучий, який залишає кімнату. Решта стають у коло, беруться за руки і намагаються якомога сильніше «заплутатися». Можна переступати і пролазити під руками сусідів, головне не розчеплювати рук. Після повернення ведучий намагається розплутати «клубок» дітлахів, якщо йому вдається, вибирається новий ведучий, якщо ні – гра повторюється.
Пошуки скарбів Більшість дітей молодшої вікової групи любить грати в «хованки», тому для дітей 3 років у якості розваги можна запропонувати гру вдома «Пошуки скарбів». На відміну від традиційних «хованок», шукати дитині доведеться не гравців, а «загублені скарби». Малюк виходить з кімнати, а дорослий ховає заздалегідь обрані «скарби» в доступних місцях. Допомогти дитині впоратися із завданням можна підказками на кшталт «тепло-холодно».
Оселедці в банці Ця гра для дітей вдома - протилежний варіант хованок. Всі гравці заплющують очі і рахують до десяти, а ведучий тікає і ховається. Через деякий час один із гравців іде на пошуки і, якщо не знаходить за одну хвилину, вибуває з гри. Якщо ж він знайшов ведучого, то ховається разом із ним. Далі на пошуки ведучого виходить наступний учасник, і теж, якщо знаходить схованих, то ховається разом із ними, якщо ні - вибуває. Гра продовжується доти, поки всі не сховаються разом з ведучим, немов оселедці в бочці. Головне при цьому - не засміятися і не видати всіх.
Більбоке Це така старовинна французька гра, що бабусі й дідусі, і навіть прабабусі і прадідусі можуть пригадати, як грали в неї. Для цієї гри з дітьми вдома треба взяти товсту нитку або шнурок довжиною приблизно 45 см. Один з його кінців приклеюється липкою стрічкою до тенісної кульки, а інший - до денця пластмасового стаканчика. Можна також прив'язати кінець нитки до ручки пластмасової кружки. У грі беруть участь кілька людей. Від гравця потрібно підкинути кульку вгору і зловити її в стаканчик або кружку. За це й нараховуються очки. Ловити кульку потрібно по черзі, до промаху. Промахнувшись, гравець передає більбоке наступному гравцеві. Виграє той, хто першим набере обговорену кількість очок.
Таємничі звуки Коли є багато вільного часу, який немає куди подіти, запишіть на мобільний телефон або старий магнітофон різні домашні звуки і шуми (робота пральної машини, дзюрчання води, кашель тата, скрип дверей, стукіт клавіатури, голоси всіх членів сім'ї та ін.)
Сірники, ватяні палички, ґудзики, жолуді, каштани Коли дитина грається з дрібними предметами (звісно, під наглядом дорослих!), то розвивається не тільки дрібна моторика, а й просторове мислення, уява, тактильна чутливість. Із сірників, ватяних паличок, жолудів, каштанів і ґудзиків можна викладати різні малюнки, як довільно, так і за схемою. Причому всі ці предмети можна поєднати в одному малюнку. Починати доречно з простих геометричних фігур — квадрата, трикутника, ромба, сонечка, поступово ускладнюючи ігри. Із сірників і ватяних паличок добре виходять зірки, їжачки, машинки, ялиночки, будь-які фігури, що містять багато прямих ліній. Спочатку малюнок викладає мама, адже малюка необхідно зацікавити. Потім «твір» можна робити разом. Навіть найменшим діткам буде корисно перебирати ґудзики — виймати з коробочки і складати назад, нанизувати ґудзички на мотузочок і робити намиста й браслети. Тільки при цьому мама повинна бути дуже уважною: раптом малюк потягне іграшку до рота! Якщо дитина зовсім мала і є небезпека, що вона проковтне дрібні деталі, то слід нанизати ґудзики різних кольорів і розмірів на жорстку міцну волосінь. Така іграшка може бути і брязкальцем, і матеріалом для лічби, і наочним посібником для вивчення кольору, лічби і розміру.
Ігри з сірниками Усі батьки люблять повторювати: «Сірники для дітей — не іграшка!» Правильно, звісно, адже діти можуть ненавмисне що-небудь підпалити. Але якщо поряд перебуватимуть мама або тато, то сірники можуть виявитися навіть хорошою іграшкою. Так уважає тато. Сьогодні він грає «у сірники» з дитиною. Пропонуємо ось яке завдання.
Утримай сірники Покладіть на стіл п'ять сірників і спробуйте взяти один із них великими пальцями. Тепер підніміть другий сірник двома вказівними пальцями. Тепер третій — двома середніми пальцями. Потім четвертий — двома безіменними. І, нарешті, п'ятий — двома мізинцями. Хто упустив сірник, залишає гру! Сірникова картинка Кожній дитині видайте сірники (скільки бажаєте — коробку, коробку на двох, коробку на всіх тощо). За командою учасники починають викладати із сірників . картинку на тему, задану ведучим. Це може бути своє ім'я, прізвище, зображення якої-небудь тварини, смішного сюжету («Тато спить», «Автоперегони», «Троє поросят» тощо). Виграє той, хто упорався швидше при простіших завданнях), або той, у кого вийшла найоригінальніша сірникова картинка (складніші завдання).
Скільки сірників Візьміть сірникову коробку і покладіть у неї два сірники. Потрясіть коробку і запитайте у дітей, як вони вважають, скільки сірників зараз лежить у коробці. Діти також можуть потрясти коробку, потримати її в руках. Але відкривати коробку може тільки ведучий. Отже, тепер ви відкриваєте коробку і даєте дітям можливість перерахувати сірники. Перемагає той, хто назвав максимально близьку до правильної кількість. Тепер можете ускладнити завдання: відвернувшись від дітей, додайте декілька сірників. Нехай діти знову відгадують їх кількість.
Сірникові коробки Сірникові коробки (чим більше, тим краще) можна використовувати в різних іграх. На чотирьох або шести кришках, так само як і на внутрішніх коробочках, намалюйте однакові геометричні фігури: квадрат, круг, ромб, трикутник. Перемішайте кришки і внутрішні коробки. Попросіть малюка знайти і скласти коробочки.
Де мій ґудзичок? Якщо сірникових коробок у вас багато, можна їх склеїти в декілька рядів, як ящики в комоді. Іграшкове цуценя принесло з собою ґудзик (монету, фішку, скріпку та ін.) і хоче покласти його в ящик. Воно кладе іграшку в один із ящиків і розмовляє з малюком, розповідаючи про себе. Потім запитує малюка, у якому з ящиків його ґудзик. Місце, куди цуценя кладе ґудзичок, постійно змінюється. Тривалість розмови постійно збільшується. Це завдання відмінно тренує зорову пам'ять і увагу дитини.
Ігри на кухні
Ложки, чашки, миски, сковорідки Маленькі діти дуже хочуть гратися на кухні. А батькам це спричиняє певні незручності. Хоча якщо до процесу поставитися розумно, то з дитячої цікавості можна отримати багато користі. Ось, наприклад, усім відомо, що потрібно розвивати тактильне сприйняття. І батьки купують іграшки з різною фактурою поверхні. Потрібно навчати дитину понять «великий — маленький»? А на кухні для цього є стільки можливостей! Різноманітні різні поверхні (гладкі ложки, ополоники, полумиски, миски і шорстка сковорода), і вивчення співвідношень «великий — маленький» (цікаво, скільки ложок вміститься в миску, і чому туди не вміститься ополоник). А як весело стукати ополоником по каструлі або кришкою об кришку!
Тісто цілком можна використовувати як замінник пластиліну, адже це чудовий матеріал для ліплення! Воно легко мнеться, менше брудниться, і не буде нічого страшного, якщо дитина випадково проковтне шматочок. Тонкий пласт розкоченого тіста може використовуватися як основа для картини з будь-якого підручного матеріалу — ґудзиків, жолудів, сірників, круп, мотузок, ниток, дроту, насінинок, гілочок тощо. Розминання тіста — цікаве і корисне заняття для малюка.
Крупи, сіль, кава, макарони також знадобляться для «кухонної школи». Дрібну крупу (наприклад, манну) і сіль можна використовувати для пальчикового малювання. Для цього необхідно висипати крупу на піднос рівним шаром. Намалюйте що-небудь самі, покажіть дитині, як це цікаво. Проведіть пальчиком по крупі. Вийде яскрава контрастна лінія. Потім візьміть пальчик дитини. Нехай малюк сам намалює декілька хаотичних ліній. Коли дитина освоїться, можна переходити до малювання узорів. Спочатку малює мама, потім пробує малюк. Малювати можна все що завгодно: хаотичні лінії, будиночки, круги, огорожі, хмари, спіралі, личка, літери або цифри.
Крупну крупу (наприклад, гречку-ядрицю), горох, квасолю, кавові зернятка можна використовувати для викладання картинок, так само як і з сірників, ґудзиків і ватяних паличок. Можна використати їх і для аплікацій. Пересипати всі ці продукти найцікавіше у прозорий посуд, для того щоб було видно.
Демонстрація мод Перед початком зимового (весняного, літнього, осіннього) сезону влаштуйте з дитиною демонстрацію мод. Нехай малюк спробує самостійно застібати ґудзики, кнопки і «блискавки». Підготуйте місце для демонстрації, розстеливши червоний рушник, на якому «модель» демонструватиме обновки. Решта членів сім'ї можуть клацати фотоапаратами, зображаючи репортерів модних журналів.
Сім'я Пробочкіних Приготуйте темно-зелені пробки, шматочки дроту, ватяні кульки, фломастери або маркери. Змайструйте разом із дитиною із перелічених предметів кумедних персонажів сімейство Пробочкіних: маму, тата і дітей.
Відбитки Візьміть аркуш паперу і прикріпіть його краї скетчем до плоскої поверхні. Покладіть під аркуш дрібний плоский предмет — монету, ключ або брелок. Нехай малюк легенько проводить олівцем по паперу, щоб на поверхні аркуша з'явився відбиток захованого предмета.
Шарфики для ляльок З клаптиків тканини або старих дитячих речей можна виготовити шарфики для ляльок і м'яких іграшок, щоб вони не замерзли взимку.
Намиста зі скріпок Запропонуйте дитині пакетик різноколірних скріпок і покажіть, як їх з'єднати разом, щоб вийшло симпатичне намисто або браслет.
Великі «Хрестики-нулики» Можна грати в цю гру не тільки на папері. А де? На столі, якщо у вас клейонка в клітинку. На підлозі, якщо там укладена квадратиками плитка. Хрестики і нулики можна не малювати, а домовитися з малюком, що гратимете ви каштанами і камінчиками, ґудзичками і шишками. Будь-яка гра, навіть якщо вона набридла, після додавання яких-небудь нових деталей знову зацікавить дітей.
Лабіринт На підлозі за допомогою крейди або мотузка обмежте траси, по яких ітимуть діти. Для маленьких дітей завдання буде простим — пройти по лабіринту і не наступити на мотузок або лінію. Для дітей старшого віку завдання можна ускладнити. Дітей об'єднати у пари. Тому гравцеві, який проходитиме лабіринт, зав'язати очі, а його напарник повинен подавати чіткі команди — куди повернути, де зупинитися.
Стрибки по цифрах На картонках намалюйте великі цифри і розкладіть їх на підлозі на такій відстані, щоб дитина могла перестрибнути від однієї до іншої. Попросіть дитину стрибнути, наприклад, на цифру 2, потім на цифру 7, потім на 1, потім на 4 тощо. Завдання можуть бути будь-якими: стрибати по порядку, стрибати тільки по парних числах, складати, наприклад, подумки 2 і 1, стрибати на цифру 3. До речі, у цю гру можна грати і на вулиці, тільки цифри тоді пишіть крейдою на асфальті.
Холодно-гаряче Грати можна в кімнаті. Один з учасників виходить за двері, а решта дітей ховають який-небудь предмет і звуть ведучого. Його завдання - знайти цей предмет, а решта гравців повинні підказувати йому де знаходиться цей предмет словами - «Холодно», «Гаряче», «Тепло», «Дуже гаряче». Як тільки ведучий наближається до предмета - треба говорити - «Тепліше», віддаляється - «Холодніше» .
Море хвилюється раз… Обирається ведучий. Він відвертається від інших і вимовляє віршик (поки він каже, всі гравці хаотично рухаються). Море хвилюється раз, Море хвилюється два, Море хвилюється три, Морська фігура на місці замри! Гравці завмирають, зображуючи "морські" фігури. Ведучий підходить до будь-якого гравця, доторкається до нього рукою - гравець зображує, кого саме він показує. Завдання ведучого - відгадати, що це за фігура. Якщо гравець зображує не схоже, він стає водою на наступний етап. Звичайно, іноді ведучий і сам спеціально "засуджує" якогось гравця, але тоді можна вирішити спірне питання колективно. Було ще ускладнення до правил: якщо який-небудь гравець ворушився чи сміявся під час "виступу" іншого, то він ставав водою. Загадуються також: звірина фігура, Пташина фігура, Клоун-фігура, Робоча фігура, Божевільна фігура і так далі, на що фантазії вистачить:)))
Камінь, ножиці, папір Гравців повинно бути двоє. Спочатку потрібно запам'ятати 3 знаки, які можна зобразити рукою. Камінь - кулак, Папір - розпрямити долоню, Ножиці - виставити 2 пальці. тепер грають вимовляють - «Камінь, ножиці, папір» і складають рукою якийсь знак, а потім з'ясовують, хто переміг. Принцип такий: Папір слабкіше ніж ножиці, бо вони її ріжуть; Камінь слабкіше ніж папір, тому та його накриває; ножиці слабкіше ніж камінь, бо він може їх розбити.
Зіпсований телефон Обирається ведучий, інші діти сідають на лавочку. Ведучий дуже тихо на вушко говорить першому гравцю якесь слово. Той передає наступному гравцеві, і так до останнього учасника. Потім ведучий запитує в останнього гравця, що він почув, якщо той говорить правильно, значить телефон справний, а якщо ні - запитують у кожного гравця (починаючи з кінця), що він почув. Той, хто зіпсував телефон і стає новим ведучим.
Здогадайся – що це? Дуже весела гра, брати участь можуть і дорослі. Вибирається ведучий. Він задумує який-небудь предмет, пише його на папірці, а потім намагається зобразити його мімікою і жестами, решта учасників, намагаються здогадатися про що йде мова. Хто першим здогадався - стає новим ведучим (або отримує приз).
Гра у фанти Кожна дитина складає в загальний кошик по 1 своєму предмету. Обирається 2 ведучих (в кошику їх речі теж повинні бути). Один з ведучих стає спиною до кошика, а другий виймає який-небудь предмет і питає у нього: «Що робити тому, кому належить цей предмет?». Ведучому потрібно придумати завдання, яке потрібно виконати власнику цієї речі. Не можна забувати, що цим господарем може бути і він сам.
Ладушки Учасників повинно бути двоє. Вони сідають за стіл один навпроти одного. Перша дитина кладе руки на стіл долонями вгору, другий тримає руки долонями вниз. Другий гравець швидким рухом намагається доторкнутися своїми долонями першого. Якщо йому вдалося доторкнутися до долоньок товариша, то гравці міняються ролями.
Плутанина Цікаво коли грають багато дітей. Один з них відвертається, а решта беруть один одного за ручки - ланцюжком і не відпускаючи рук починають заплутуватися. Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли все готово, ведучий повертається і намагається розплутати учасників, руки гравців при цьому не розмикаються. Потім обирається новий ведучий і гра триває.
Їстівне-неїстівне Обирається ведучий, інші учасники сідають на лавицю. Ведучий по черзі кидає кожному гравцеві м'ячик і одночасно називає який-небудь предмет. Якщо предмет їстівний - м'ячик потрібно зловити, якщо ні - відбити. Хто помилився, стає на місце ведучого.
Так чи ні Обирається ведучий, він загадує слово. Це може бути предмет, людина, фрукт, тварина. Інші гравці намагаються відгадати загадане слово, задаючи ведучому питання, на які він повинен відповідати: «Так» або «Ні». Якщо він не може дати точної відповіді, то каже: «Не знаю». Хто відгадає слово - той стає ведучим.
Розвиваючі ігри для малюків Що можна пограти з дитиною 1 року, щоб розвинути його мову і фізичну активність? Читаємо про те, які дитячі розвиваючі ігри підходять малюкам від 1 року. А також дізнаємося, як в якості дитячої іграшки можна використовувати побутову техніку. Немає на світі любознательнєє «народу», ніж діти в рік. Розвиток для них зараз дуже важливо, тому ви сміливо можете грати зі своїм малюком – він буде радий новим забавам і спілкуванню з вами. Найголовніше – це захопити дитину, щоб йому стало цікаво.
«Відкрий – закрий» Маленькі діти люблять відкривати і закривати різні баночки, коробочки. Використовуйте це в розвиваючих цілях. Поставте перед дитиною кілька баночок різного розміру і форми. Запропонуйте відкрити всі баночки, а потім знову закрити, правильно підібравши кришки. Так малюк знайомиться з розміром і формою.
«Знайди пару» Підберіть кілька пар шкарпеток (рукавичок, взуття). Візьміть один носочок, дайте його дитині і попросіть, щоб він знайшов інший такий же. Якщо дитині важко це зробити, допоможіть йому. Наприклад, зверніть його увагу на відмітні особливості – колір, елементи візерунка, розміру і т. п. Дайте йому інший предмет з купи і подивитеся, чи зуміє він знайти йому пару. Гра розвиває зорову пам’ять і допомагає запам’ятати кольори.
Іграшка з коробки Самотужки можна виготовити навіть антураж для домашніх рухливих ігор. Ви придбали відразу кілька предметів побутової техніки? Не поспішайте викидати коробки – з них можна побудувати справжній тунель, з’єднавши між собою скотчем кілька великих картонних коробок. Покладіть на одному кінці отриманого тунелю яскраву іграшку, а самі встаньте поруч з іграшкою і покличте малюка. Коли він дістанеться до вас, дайте йому іграшку і похваліть. Така гра розвиває дитину, формує в неї почуття безпеки. Якщо дитина відчуває неспокій і не хоче лізти в тунелі, ви можете змайструвати подібний тунель, тільки маленького розміру, наприклад, з картонних коробок з-під молока, і показати, як за нього котяться машинки. Зрозумівши сенс гри і звикнувши до неї, малюк, дуже може бути, незабаром забереться і великий тунель. Можна переобладнати коробку в затишний будиночок. Велика коробка – будиночок для малюка, маленька – для улюбленого ведмедика.
Розвиваємо мову малюка Один з дієвих способів розвитку мовлення дитини – показувати йому прості і короткі сценки з іграшками. Наприклад, ведмедик впав і заплакав або лялька пішла гуляти без черевиків і замерзла. Тут придатні звичайні іграшки, зовсім не обов’язково купувати спеціальний реквізит для лялькового театру. Набагато важливіше, щоб ваш показ супроводжувався простими словами, які малюк легко може дізнатися.
Спектакль обов’язково повинен викликати у малюка співчуття до іграшок, щоб він пошкодував ведмедика, зігрів ніжки ляльки. Відразу після сценки запитайте малюка, що він бачив. З допомогою ваших підказок він по-своєму зможе передати свої враження від побаченого: «Міша бах, бо-бо!» Поступово ускладнюйте і зробіть дії, але іграшки залишайте ті ж. Скоро малюк до них звикне і зможе говорити за них сам.
Гра в стилі ретро: «Ви поїдете на бал?» Давайте згадаємо дуже популярну в минулому столітті гру на увагу. Ведучий говорить: – До вас приїхала мадам, привезла вам валізу. У валізі сто рублів і записка. Вам веліли не сміятися, губи бантиком не робити, «так» і «ні» не говорити, чорне з білим не носити. Ви поїдете на бал? Потім ведучий починає задавати каверзні питання: – Ви хочете купити чорне плаття? – Я хочу купити червоне плаття. – А хіба червоне вам до лиця? – Мені просто подобається червоний колір. – Це буде бальне плаття? – Бальна. – Ваше червоне плаття повинно бути довгим? – Так (!). Програш. Треба було сказати, наприклад, «зрозуміло». Програшем вважається і посмішка або сміх відповідає. Необов’язково грати в «бал», можна просто домовитися, що слова «так» і «ні» не можна вимовляти, і задавати різні питання. Така умова вчить дитину контролювати свою мову і концентрувати увагу. Питань повинно бути багато. Наприклад: Ти сьогодні снідав? Твоя зачіска тобі подобається? Ти любиш мультфільми?
Сімейна гра для виховання в дітей доброти Уявімо таку ситуацію: ваші діти, які раніше з повагою ставились один до одного й завжди з готовністю приходили на допомогу, останнім часом стали проявляти неповагу й неслухняність. Вони дозволяють собі грубі висловлювання, домашні обов’язки ними не виконуються, і здається, ніби ніхто цим не переймається! Що ж робити в такому випадку? Як вам домогтись від дітей шанобливого ставлення? Чи змогла б проста гра змінити стосунки й поведінку дітей у вашій сім’ї? Діти хочуть відчувати себе частиною команди та потребують почуття приналежності до своєї сім’ї. Вони хочуть знати, що їх люблять і поважають. Коли вони в цьому переконані, то стають більш щасливими, менше схильні до суперечок і готові ставитись до інших людей з більшою добротою й участю. Іноді кращий спосіб змінити небажану поведінку – перервати її цикл, дати дитині те, що допоможе їй зосередитись на бажаній для вас поведінці, і не загострювати увагу на негативі. Вашим дітям не потрібна ще одна нотація із приводу того, як правильно себе вести! Якщо ви хочете поміняти поведінку із зухвалої й нечемної на позитивну й чуйну, спробуйте пограти у гру «Сімейна доброта». Правила гри: 1. Напишіть на аркушах паперу імена всіх членів сім'ї, складіть їх і помістіть у капелюх або шапку. Новонароджені й діти ясельного віку, зі зрозумілих причин, у грі участі не беруть. 2. Кожний учасник гри витягує листочок з ім'ям одного із членів сім'ї та тримає його в секреті. 3. Мета гри полягає в тому, щоби протягом наступних 48-и годин кожний її учасник проявляв особливу доброту до людини, чиє ім'я було написано на обраному ним листочку. 4. Робіть це весело. Додавайте у гру якомога більше позитивної енергії! Не забувайте, що це гра. Намагайтеся, щоби член сім'ї, ім'я якого ви витягли, не відразу здогадався про це. Для того щоби зробити гру більш загадковою й цікавою, попросіть, щоб кожний був особливо добрим до всіх, а не тільки до тієї людини, ім'я якої йому дісталось. Разом придумуйте різні способи прояву доброго ставлення: робіть один одному компліменти, допомагайте виконувати домашні обов’язки, малюйте один для одного картини, готуйте їжу або напої для ваших близьких, пропускайте вперед у черзі тощо. Приємно та зворушливо спостерігати, як члени сім'ї намагаються перевершити один одного у проявах доброти. Чи справді ця гра допомагає змінити ставлення дітей до батьків і один до одного? Звісно, ви можете поставитись до неї скептично й подумати: «Ця гра ніколи не допоможе моїм дітям». Але справа ось у чому: люди хочуть бути бажаними! Усі прагнуть того, щоб їх поважали, ставились по-доброму. Важко залишатися сердитим, коли тобі висловлюють компліменти. І, звісно, не спробуєш – не дізнаєшся. То чого б не спробувати пограти в неї протягом одного дня або просто за вечерею? Якщо ви будете думати, що ця гра марна, так само будуть думати й ваші діти. Тому вам варто надихнути їх. Досвід батьків Погравши в цю гру лише кілька разів, багато батьків просто дивуються, наскільки швидко змінюється ставлення дітей. Малюки щосили намагаються бути добрими, уважними один до одного й допомагати вдома без особливого прохання! Часто діти заводять своїх батьків у глухий кут у питанні про те, до кого вони, згідно із правилами, повинні проявляти добре ставлення. Вони плутають батьків, проявляючи доброту до всіх зі свого оточення або до кожного по черзі. Це просто приголомшливо! Малюки просять грати в цю гру частіше, а в домі починає панувати атмосфера теплоти й радості. Геокешинг у дитячому садку чи вдома. Дитина дошкільного віку вже може і має сама, без допомоги дорослого, організовувати свою ігрову діяльність. Для цього слід лише забезпечити відповідні умови. Якщо вміло використовувати розміщені на території закладу дошкільної освіти природні елементи, ігрові та спортивні споруди, то навіть на невеликих просторах можна створити дітям максимум можливостей для ігор та цікавих занять. Одна з таких ігор — геокешинг. Геокешинг —цікава розвивальна й водночас рухлива гра для старших дошкільників. Сутність цієї туристичної гри полягає в тому, що одні учасники створюють «тайники зі скарбами», інші за допомогою карти знаходять заховані скарби. Геокешинг — це активний пізнавальний процес, у який можна залучати всіх дітей групи чи певні підгрупи. Діти із захватом змагаються у пошуку скарбів з однолітками з паралельної групи, а особливу насолоду отримують, змагаючись із батьками. Можна також влаштувати захопливі змагання між сім’ями, перетворивши гру на цікаве родинне свято. Ігровий сенс геокешинга для дошкільників у безпомилковій орієнтації в умовному і реальному просторі — співвіднесенні плану з територією дитячого садка. А також у процесі складання плану території, змагальному прагненні майстерно знаходити і ховати «скарб». Що потрібно для гри «Пошук скарбу» Для проведення гри заздалегідь підготуйте «скарб». Це може бути іграшка, сувенір або частування — шоколадка, цукерки тощо. «Скарб» потрібно покласти в захищену від промокання в негоду коробочку чи пакетик і заховати в «таємному місці». Найліпше для цього підійде кут веранди, розлогий кущ або інші малопомітні закутки. До пошуків «скарбу» можна залучити й вихованців середніх груп, які шукатимуть його за підказками дорослого. На початковому етапі підказки мають бути найпростішими, скажімо «близько-далеко» чи «гаряче-холодно». Поступово їх варто ускладнювати. Додайте у підказки рахунок і напрямок: «зроби два кроки вперед», «повернись наліво». Відтак давайте серію вказівок, аби діти навчались керуватися ними, утримуючи в пам’яті послідовність дій: «зроби два кроки наліво, повернись направо, потім три кроки вперед» тощо. Для дітей старшої групи підготуйте «Мапу острова скарбів» Для цього аркуш паперу для майбутньої карти замочіть у чаї, висушіть і злегка помніть, аби зробити її по-справжньому «старовинною». На карті зобразіть найрізноманітніші «казкові» орієнтири: вигадайте звичним і всім відомим місцям фантастичні назви. Як поетапно організувати гру Щоб діти отримали від гри найбільшу насолоду і користь, необхідно розуміти, які базові етапи організації гри доведеться подолати Етап 1. Складаю план На першому етапі гри намалюйте спільно з дітьми план певної ділянки, скажімо свого ігрового майданчика. За допомогою умовних позначень відмітьте всі об’єкти, які на ньому розміщені. Зверніть увагу дошкільників на положення об’єктів щодо себе та інших точок відліку. Етап 2. Шукаю «скарб» за планом На другому етапі гри уведіть дітей в ігрову ситуацію. Вона може бути пов’язаною з казковими персонажами і водночас проблемною, наприклад: «Пірати викрали чарівну перлину володаря морських глибин Нептуна, а без неї він не може вилікувати Русалоньку», «Карабас Барабас заховав ключ від театру Буратіно, і тепер не відбудеться вистава лялькового театру» тощо. Сховайте «скарб» — перлину, ключ чи інший предмет, який потрібно відшукати. Позначте це місце на плані. Запропонуйте дітям відшукати «скарб», орієнтуючись за планом. Цей етап гри повторіть кілька разів, поки діти не навчаться швидко орієнтуватися в реальному оточенні за планом. Етап 3. Позначаю на плані місце «скарбу» На третьому етапі поміняйтеся ролями з вихованцями. Тепер нехай діти ховають «скарб» і позначають його місце на плані, а ви будете його шукати. Під час пошуку навмисно допускайте помилки. Це не лише активізує контрольні дії ваших вихованців, а й наповнить гру радісними емоціями. Адже діти так люблять виправляти помилки дорослих! Етап 4. Навчаю грати іншого На заключному, четвертому етапі запропонуйте вихованцям запросити до гри дітей іншої групи або батьків. Зауважте, що вони мають пояснити новачкам правила гри і навчити їх шукати «скарб» за планом чи картою. Діти ознайомлюють нових учасників із правилами, показують свої карти, плани-схеми, пояснюють значення умовних позначень. Закінчується гра спільним геокешингом. Для нього можна створити спеціальну ігрову зону за мотивами відомих дітям пригодницьких мультфільмів.
|
